Чому динозаври не встигнули забратися в Ноїв ковчег

Чому динозаври не встигнули забратися в Ноїв ковчегНедавно в Нью-Йорку вийшла книга еволюційного генетика Чиказького університету Дж. Койна «Чому еволюція правдива» (J.Coyne «Why Evolution is True», 2009). Автор починає з того, що всі прагнуть знати про еволюцію, але мало хто насмілюється простою дохідливою мовою пояснити, що ж це таке. У цей зазор і «пробирається» креаціонізм.

Койн визнає, що сучасні еволюціоністи ведуть нескінченні суперечки навколо головної проблеми видоутворення, про яке сам Дарвін не сказав нічого певного. Їй була присвячена велика стаття в журналі Nature, що вийшов через місяць після дня народження автора «Походження видів». У ній приводиться відповідь знаменитого еволюціоніста Дж. Холдейна, який на запитання теологів про Творця – Сreator – відповів, що той «мав неординарну любов до жуків», створивши найбільше їх видів!

Назва термінів «креаціонізм» і «креативність» походить від латинського «креаре» – «створюю» і «творю», «творю» і «вирощую». Креаціонізм має ще й іншу назва – «Розумний задум» – Intellectual Design. Головний аргумент у цій концепції – надзвичайна складність живого світу. Вона настільки багаторівнева – біосфера й людство, окремий організм і його клітка, цитоплазма і ядро, хромосоми й геном, окремий ген і кодований ним протеїн, – що не могла бути створена випадковим образом і лише під дією «вульгарного» відбору.

Сучасний креаціонізм веде свій початок від книги Г.Морріса «Науковий креаціонізм», що побачила світ в 1974 році. За шість років до цього в Прінстоні був удостоєний докторського ступеня голландець Н. Рупке, що брав участь у розкопках, що проводилися адвентистом Коффіном, по сумісництву членом американського «Геологічного суспільства Потопу». Морріс, до речі, був співавтором книги «Потоп творіння». Завзяті прихильники креативного Потопу виходять зі знахідки 1908 року, коли на крейдовій терасі ріки Паллукси, що тече в південному Техасі, були знайдені трипалі сліди прадавнього… динозавра, що пробіг по мулистому берегу близько 120 мільйонів років тому!

Про дивовижну знахідку – перших слідів динозаврів, що стали відомими палеонтологам, – благополучно забули до 1960 року, коли вийшла книга «Потоп від часів Створення», у якій автори нітрохи не вагаючись заявляли, що серед трипалих динозаврових відбитків видні й… людські сліди! Не бентежило і те, що розмір стопи прадавніх гігантів думки – «перво-Адамів» – досягав 15-20 дюймів, тобто півметра й більше. Увесь цей креативний дизайн був спрямований проти Дарвіна.

Усі докази креаціонистів були розвінчані в 1986 році на спеціально скликаній конференції, присвяченої слідам на ріці Паллукси. Виявилося, що пальці, що були знайдені в крейдовій породі, мали пазурі, яких в людини не може бути по визначенню. Морріс, що прийняв разом з іншими креаціонистами участь у конференції, визнав, що «у цей час немає наукових свідчень, що доводять наявність слідів людини на берегах Паллукси». Він також порадив своїм колегам «не використовувати сліди Паллукси в якості доказу проти теорії еволюції». Здавалося б, що все вирішилось самим природнім способом, однак, як з’ясувалося, «живий курилка».

Креаціоністи теж читають статті молекулярних біологів. Прихильники інтелектуального дизайну використовували як докази складності задуму Творця молекулярну будову білкового «мотора», що забезпечує рух бактеріального джгутика. Протягом декількох десятиліть, що пройшли з моменту появи перших електронно-мікроскопічних знімків цього самого мотора, креаціоністи використовували їх як доказ «проти Дарвіна» і як свідчення акту божественного творіння.

І от напередодні дарвінівського ювілею в журналі «Тенденції в мікробіології» виступив Л.Снайдер з Бірмінгемського університету зі статтею «Різноманітність бактеріальних джгутиків та еволюція». У ній він описав гомологію, тобто біологічне споріднення, між протеїновим компонентом джгутикового мотора й білком – транспортером магнієвих іонів, що проводять у клітку необхідний магній. Так вченим доводиться «захищатися» від людей, що використовують біологічне неуцтво публіки, щоб морочити їй голову заявами про нездатність природи за мільярди років створити складні структури.

Креаціонізм прийшов до нас через океан, оскільки в тих же США з ним досить жорстко борються, припиняючи всякі спроби його проникнення в державні школи. Не далі як в 2005 році Верховний суд країни рішуче відхилив резони й докази прихильників Розумного плану, який був оголошений приналежністю креаціоністів і їх релігійних попередників, тому не може викладатися в школі. Хотілося б, щоб і наші діти, учні державних шкіл, були відгороджені від усього цього, а просто вивчали органічну еволюцію живого й неорганічну, яка постійно йде в глибинах Всесвіту.

Наступне покоління Hyundai Elantra презентовано на Busan International Motor Show

Наступне покоління корейського седана Hyundai Elantra 2011 було презентовано на Busan International Motor Show під маркою Hyundai Avante. Побудований по архітектурі «рідкої скульптури» («fluidic sculpture») застосовуваної компанією Hyundai, нове покоління Elantra 2010 стало виглядати більш спортивно і яскравіше свого попередника.

Багато експертів називають новий Hyundai Elantra (Avante) 2010 не седаном, а чотиридверним купе. Втім, як не назви новий Elantra, профіль кузова вийшов досить рельєфним і динамічним. Поки корейці не представили фотографій салону Elantra, але швидше за все він буде схожим по дизайну на  салон нової Sonata 2010.

На автомобіль будуть установлювати новий 1,6 літровий бензиновий двигун Gamma Gasoline Direct Injection (GDI) і автоматичну трансмісію з 6 швидкостями. Новий двигун здатний видавати 140 к.с. і 166 нм крутного моменту.

На автомобіль установлять газорозрядні фари HID (High Intensity Discharge) зі світлодіодним LED підсвічуванням, а також світлодіодними будуть задні ліхтарі. На Hyundai Elantra можна буде замовити підігрів задніх сидінь, кольоровий дисплей на панелі приладів, підсвічування при відкритті дверей.

Продаж корейського седана Hyundai Elantra 2011 почнуться в другій половині 2010 року. Спочатку автомобіль з’явиться в південнокорейских дилерів Hyunda, в інших країнах світу продаж  й стартував наприкінці 2010 — початку 2011 року.

 

 

Hyundai Elantra 2011

Учені зі США розробили безпечний метод одержання стовбурових клітин

Американські вчені розробили новий метод одержання стовбурових клітин з дорослих клітин людського організму без використання потенційно небезпечних вірусів і білків, в 200 раз переважаючий по ефективності традиційні методи одержання штучних стовбурових клітин, повідомляється в статті, опублікованій в журналі Nature Methods.

Розробка вчених може лягти в основу клінічних методик одержання стовбурових клітин, придатних для лікування захворювань і ушкоджень, що не піддаються зціленню іншими методами.

Стовбурними вчені називають клітини організму, що володіють здатністю перетворюватися в клітини тканин будь-якого типу, тому можливість їх використання у відбудовній медицині в цей час активно досліджується. Одна з найбільш серйозних проблем на цьому шляху полягає в тому, що такі клітини активні тільки на стадії ембріонального розвитку організму, у той час як уже в дитячому віці людський організм їх практично позбавлений.

Методи одержання штучних, не ембріональних стовбурових клітин, називаних ученими індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами, дотепер мали ряд недоліків – по-перше, вони мали на увазі використання вірусів, а по-друге, вимагали введення в клітину додаткових білків, що є факторами ризику онкологічних захворювань.

Автори дослідження, що дозволили обійти ці перешкоди – спільний колектив професори Шена Діна (Sheng Ding) зі Скриппсовського дослідницького інституту в США й дослідників з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Учені сфокусували увагу на так званих мезенхимальних клітинах дорослого людського організму, які мають здатність перетворюватися в інший тип клітин – епітеліальні клітини, з яких побудовані сполучні тканини організму.

Під час цього переходу клітини проходять через стан, дуже близький до стану стовбурових клітин, тому Дин вирішив спробувати за допомогою простих органічних молекул вплинути на цей процес для того, щоб «загальмувати» клітини в стані стовбурових.

У своєму дослідженні вчені вивчили вплив великої кількості хімічних з’єднань, подібних з різними лікарськими препаратами, на внутрішньоклітинні молекулярні механізми, що забезпечують перехід мезенхимальних клітин в епітеліальні. У результаті цієї роботи вчені виявили дві молекули, що суттєво загальмовують процес при спільній дії. Крім того, вплинувши за допомогою нової хімічної сполуки, тіазовивіна, на ще один молекулярний механізм, відповідальний за тривалість життя клітин, учені зуміли вдвічі прискорити перетворення.

У підсумку отримана методика, що представляє собою вплив на клітини коктейлю із трьох хімічних сполук, дозволяє добитися їхнього перетворення в стовбуровіі вже за два тижні проти чотирьох, що вимагалися вченим при роботі зі старими методами. При цьому ефективність нового методу – кількість одержуваних стовбурових клітин стосовно вихідного – в 200 раз перевищує існуючі до цього, а одержувані клітини вже можуть проходити тестування на безпеку для використання в терапевтичних цілях.

Учені виростили серце зі стовбурових клітин

Американські вчені виростили життєздатний серцевий м’яз зі стовбурових клітин ембріона гризуна й готові повторити експеримент із людським організмом.

Американські вчені стали авторами сенсації: вони зуміли виростити життєздатну серцеву м’язову тканину, використовуючи стовбурові клітини ембріона гризуна.

Деталі роботи, виконаної в тіснім співробітництві доктора Кеннет Шьен і групи фахівців з Гарварда й штату Массачусетс, будуть опубліковані в сьогоднішньому номері журналу Science.

Докторові Шьену вдалося генетично модифікувати ембріон миші, так що конкретні клітини серцевої тканини підсвічувались червоним або зеленим кольором. Коли зародок досягнув достатнього ступеня дозрівання, дослідники змогли відокремити необхідні частини, які на той час перетворилися в серцеві шлуночки, що сформувалися.

Після цього вчені з Гарварда вмонтували отримані Кеннетом Шьеном тканини в створений ними макет і впевнилися, що серцевий м’яз повністю працездатний, — вони змогли навіч побачити його «биття» і заміряти пульс.

«Це величезний крок уперед», — підкреслила глава Національного інституту серця, легенів і крові доктор Елізабет Нейбел.

Дотепер ученим не вдавалося виділити стовбурові клітини, повністю придатні для створення серцевого м’яза. «Такі дослідження допоможуть значно просунути кардіохірургію», — указала Нейбел.

Як стверджують дослідники, відповідну операцію можна повторити й з людським організмом. Це дозволить «вирощувати» необхідні органи й пересаджувати їх в організм хворих.

Фахівці певні, що робота, подібна  тієї, що провела команда Кеннета Шьена, відкриє медицині дорогу для більш спеціалізованого застосування ембріональних стовбурових клітин залежно від їхнього типу й призначення.