Гарбуз-гігант

Гарбуз-гігантУ містечко Халфмун-Бей у Каліфорнії щороку восени з’їжджаються фермери з усією країни, щоб представити вирощені ними гарбузи й вибрати серед них кращий. Цього року головний приз дістався Тэду Старру з Орегона, що виростив жовтогарячий плід вагою 1 524 фунта (691 кілограм). За своє рекордне досягнення він одержав грошову премію в розмірі 9 144 долара — по 6 доларів за кожний фунт ваги гіганта.

Колекція визначний пам’яток

Під час проведення шостого Британського національного фестивалю продуктів харчування одна з компаній-учасниць — Shredded Wheat, що робить самі популярні в королівстві пшеничні пластівці для сніданку, зробила відвідувачам незвичайний подарунок — організувала виставку скульптур, виготовлених винятково з колось пшениці. Кожний з восьми регіонів Об’єднаного Королівства був представлений своїм експонатом. Тематичний вибір скульптур визначали самі жителі цих земель. Так, південно-сходу Великобританії довелася по душі ідея з Біг-Беном, Північна Ірландія вибрала «Дорогу Гігантів», Уельс — гору Бен-Невіч, Північно-Східна Англія — Ангела Півночі, північний захід — Блэкпульску вежу, Середня Англія — будинок, де народився Вільям Шекспір, південний захід — оранжереї «Едем» і, нарешті, Шотландія — Единбурзький замок.

Пятиколесний екстрим

Обладнання за назвою StreetSurfer найбільше нагадує велосипед, до якого замість одного великого переднього колеса прилаштували чотири маленькі. Поспішаємо повідомити: це не жарт винахідників. Обладнання являє собою унікальний спортивний снаряд, придуманий в Австралії, що й стрімко завойовує серця аматорів екстриму по усьому світу. Екстримали, що випробували новий вид пересування описують свої відчуття як щось середнє між серфінгом і катанням на дорожньому велосипеді. Справа в тому, що управляти цим п’ятиколесним дивом потрібно, не повертаючи кермо, а нахиляючи корпус вправо або вліво. Незвичайний винахід підходить як для їзди по міських вулицях, так і для фрістайлу.

Еволюціонування Олімпійських ігор

Початком всесвітньо популярних ігор в Олімпії вважають Древню Грецію. У часи античності ігри на Олімпі, як не дивно, були не єдиними, проводилися й інші, які вихваляли Зевса. Але за волею часу саме Олімпійським іграм було призначено знову відродитись в сучасному світі. Точний рік проведення 1-их Олімпійських ігор запам’ятати не вийшло, але в усьому світі необхідно вважати так, що даний захід відбувся в сімсот сімдесят шостому року до н.е.. Якщо повірити міфам і легендам, існувало кілька пробних спроб проведення Олімпійських ігор.

Одну із цих спроб зародження Олімпійських ігор поєднують із іменем Пелопса. Розвиток даного міфічного героя заплутаний й складний, так що не слід загострювати на ньому увагу. Зміст такий, що Пелопс на честь себе заснував дані ігри. А назву Олімпійські було взято від імені місця, де проводилися ігри — Олімпійського гаю Альтіс. Підтвердженням цієї легенди є археологічна знахідка — на місці проведення ігор були знайдені залишки храму Пелопса, який датується кінцем 2-ого тисячоріччя до нашої ери.

Інший міф поєднує проведення Олімпійських ігор з іменем Геракла. Для проведення свята на честь перемоги Геракл висадив хащу маслинових дерев, з галузей яких робили вінки для переможців, і заснував Олімпійські ігри на честь Афіни. Проте, дані заходи стають найвідомішими й популярними. Перші Олімпійські ігри збирали не так багато людей, в основному тільки з поселень, близько розташованих. Учасниками могли бути тільки греки вільні. Жіноча стать не допускалася навіть у якості глядачів. Через різні тексти й розписи зараз ми можемо побачити подробиці організації перших Олімпійських ігор. Як не дивно, але багато з існуючих у цей час змагання йдуть коріннями своїми до далеких перших Олімпійських ігор: біг, метання диска, списа й молота, усілякі варіанти боротьби, плавання й багато інших видів спорту. На час організації Олімпійських ігор зупинялися всі війни й чвари. Тих, хто не дотримувався цього правила чекало серйозне покарання. Крім змагань спортивних на Олімпійських іграх можна було організувати угоду з вигодою, почути поетів і музикантів, побачити картини й скульптури.

Таємниці Землі: питання без відповідей

Насправді, у світі дуже багато всіляких загадкових явищ, наприклад, такі як граубельський труп. Тіло чоловіка, зовсім оголеного, у якого було перерізане горло, знайшли в Данії, у якийсь болотистій місцевості. Так як, у момент, коли було виявлене тіло, воно видалося «свіжим», і ним зайнялися правоохоронні органі. Але яке ж був подив судових медиків, коли вони дійшли висновку, що даний труп перебував у болоті приблизно півтори тисячі років! Такий висновок дозволила зробити експертиза, яка у свою чергу ґрунтувалася на аналізі залишків їжі в шлунку чоловіка. Але ніхто з фахівців не міг дати виразне пояснення про причини схоронності тіла за настільки довгий період часу. Як варіант, розглядали версію про склад води, який виступив як консервант.

Серед усього загадкового можна згадати й про діамант Хоупа, про його містику й розкіш. Цей синій діамант знайшов популярність тим, що всі, у кого він був у володінні, умирали при трагічних обставинах. Список «жертв» діаманта немалий, наприклад, його власниками були Турецький султан Абдулла Хамід, якого вбили, Сімон Монтарідес загиблий разом з родиною, упавши в прірву зі своїм екіпажем, двадцятилітня Місс Евалін Маклін, яку знайшли мертвою в її ж будинку, причому без усіляких слідів насильства. І це далеко не повний перелік осіб, що володіли каменем і потерпілих від нього. На цей день, у каменя немає хазяїна, він перебуває в інституті в місті Вашингтон.

Багато сторіч людей цікавлять здатності до ясновидіння, пророкування, лікування. Бажаючих мати такий дар безліч, відкриваються навіть школи екстрасенсів. Але такими здатностями, як показала практика, володіють не так багато людей. Хоча, офіційна медицина й наука в цілому повністю спростовує існування таких людей і їх здатностей. А, що приводяться аргументи на користь таких явищ списує на збіги. Але завдяки сучасному телебаченню деякі незвичайні речі ми все-таки могли побачити в різних передачах, що розповідають про незвичайні й загадкові явища.
Найімовірніше, усі непояснені й містичні явища людям пізнати просто поки не під силу. Але устремління до пізнання можуть привести до відкриттів нових граней нашого світу.

Захоплюючі факти із історії народження Македонії

МакедоніяБільша частина територій Македонії тієї, яку Олександр Великий утворював приблизно в четвертім столітті до н.е., має зараз відношенні до Греції. Римляни активно захопили прадавню Македонію приблизно в середині 2 століття до н.е., і тільки після того як імперія розділилася в четвертому столітті, цей регіон перетвориться в частину Римської Східної імперії, якою управляли з Константинополя. Слов’янські племена влаштувалися на даних землях в 7 сторіччі, і цим самим вони змінили етнічний склад даної місцевості.

У дев’ятому сторіччі регіон захоплювався царем з Болгарії. Центром могутньої держави болгарської Македонія стає трохи пізніше. Після захоплення Сербії турками в 1878 році, а Балкани стають частиною Османської імперії, міняється й культурний вигляд району. У тисяча вісімсот сімдесят восьмому році Туреччину перемагає Росія, і таким чином ця країна до Болгарії відходить за згодою Сан-Стефано. При цьому Західні держави, побоюючись сильно створення потужного російського союзника, який розташований у центрі балканському, змушують державу Болгарії Македонію віддати Туреччині. Уже в 1893 році македонські націоналісти організують Міжнародну Македонську Революційну організацію, яка організована з тою метою, щоб взяти під захист самостійність країни від Туреччини.

Вищою точкою роботи даної організації є бурхливе повстання Ілінден, яке починається в 1903 році в травні, але вже через три місяці воно з жорстокістю пригнічується. Хоч відбувається так, що лідер патріотів Делчев Гоче вмирає ще до початку самого повстання, однаково ім’я його стає знаком національного визвольного руху македонського. Причому найперша балканська війна, яка пройшла в 1912 році з’єднує як Болгарію, Грецію, а також державу Сербії для вирішення конфлікту проти Туреччини. А під час 2ої війни на Балканах, що існувала в 1913 році, Сербія й Греція без участі Болгарії розділяють між собою землю самої Македонії. Активісти при цьому продовжують війну проти сербських роялістів, на що уряд військовий, що перебуває в Белграді, забороною відповідає на використання навіть назви Македонії й, звичайно ж, мови македонської.

Походження первісних людей згідно з дарвінівським уявленням

Аристофан визначив роль людини у тваринному світі по певному комплексу особливостей, що принципово відокремлюють Homo sapiens від тварин: пряме переміщення, великий череп, потенційна можливість до мови й душу. «Людина — тварина колективна», — уважав Аристотель. Бюффон затверджував вище походження Homo sapiens, але навіть цей творець першої наукової схеми живого світу поставив Homo sapiens до приматів.

Великий Ламарк запропонував систему поглядів про історичний розвиток Homo sapiens, і незабаром її з ентузіазмом розвили відомі автори. Перші люди розвилися від вищих мавп за допомогою адаптаційної зміни протягом геологічного періоду на різних рівнях еволюції. Відомі прабатьки людей перейшли від проживання на деревах до рівнинного типу життя. Розташування їх тулуба стало вертикальним. Протікала й перебудова органів. З’явилися прямоходячі мавпи, які вели зграєвий тип життя. У зграях утворювалася необхідність у комунікації між елементами співтовариства. Первинно комунікація відбувалася з використанням міміки й рухів руками. Згодом з’явилася членороздільна мова, незабаром — розумова діяльність і несвідоме. Ламарк ураховував головне значення прямоходіння в становленні нашого виду. Він розумів, що еволюція тулуба людей протікає по тим же законам, по яких еволюціонує та інші ссавці.

Знаменитий еволюціоніст Чарльз Дарвін запропонував власний погляд на походження людства. На думку вченого, людей розумна не результат божественного промислу, а процес історичного розвитку живого миру. Учений уперше в історії породив теорію про те, що справжніми прабатьками людства були людиноподібні примати, що жили в кайнозої. Учений зробив спробу зрозуміти зону походження Homo sapiens. Він припускав, що, що нині живуть у тієї або іншій області звірі досить схожі з вимерлими видами тієї ж області й однієї й тієї ж біосистеми. В Африці зараз існують шимпанзе — види, дуже близькі до Homo sapiens. Тому Мислитель припустив, що й наші вимерлі прабатьки жили в Африці. Дане припущення було доведено в 20 столітті. Особливість людства, по Дарвіну, насамперед у його ходінні на двох нижніх кінцівках і у використанні руками предметів власного виробництва. Учений блискуче обґрунтував близьке споріднення Homo sapiens із сучасними приматами. У той же час англієць був впевнений, що ніяка сучасна мавпа не може бути предком Homo sapiens.

Туніс

ТунісРозташований у великій середземноморській затоці, за озером Туніс і портом, розкинулося місто на рівнинах прибережних, а також навколишніх його пагорбах. Через оточення з різних сторін височинами, морською бухтою й озером містечко справжнім способом у своєму розростанні обмежується. У структурі містечка виділити можна три основні частини.

Частина перша — це місто старе, яке називають «медина», з вузькими звивистими вуличками, що ведуть до Великої Мечеті й палацу прадавньому туніських правителів. Друга частина — французького стилю, яка перебуває в центрі і яка має широкі авеню, веранди, кафе в дусі Середземномор’я сучасного. Частина третя – це більш сучасні райони, побудовані в південній і північній міських частинах. Околиці Тунісу, відомі теж під французьким іменем banlieus, є також відмінно розвитою частиною міста, так, наприклад, по неофіційним джерелам кількість жителів цієї столиці включаючи її пригород майже досягає чотири мільйони людей.

Роль свою місто знайшло при завоюваннях арабських, коли поряд з Карфагеном був великим політичним і комерційним центром імперії. Туніс на сьогоднішній день – це чудове місце, де культура й звичаї світу прадавнього з’єдналися в ідеальній гармонії з великими досягненнями цивілізації сучасності: мінарети й склепіння, палаци й мечеті, широкі бульвари й вузькі вулички, сучасні магазини й східні базари, тераси й сади злилися воєдино в цьому унікальному місті, прикрашеному пишнотою квітів.

Хоч і в країні безліч курортів мальовничих, наприклад, Дерба, Хаммамет, Сусс, Сфакс, аматори туризму не упускають можливості її столицю відвідати, що захоплює визначними пам’ятками. Найбільший інтерес представляють своїм виглядом Академія образотворчих мистецтв і музей Бардо, колекція мозаїки римської й консерваторія, парк із тваринами, палац Дарунок Хусейн, а також руїни прадавнього Карфагена, що перебувають у чотирнадцяти кілометрах від центру. Незважаючи на те, що Туніс може здатися європейському відвідувачеві злегка провінційним своїми неширокими вулицями й малоповерховими будинками, це місто вже протягом декількох століть залишається одним із самих прекрасних і загадкових в Африці Північній.

Розвиток жанру sitcom

Жанр ситуаційної комедії зароджувався в далеких двадцятих роках минулого століття в Північній Америці. Піонером ситкома звичайно вважають гумористичне шоу «Sam and Henry», що ввірвалося в ефір чиказької радіостанції WGN в 1926 році. Два роки потому в ефірі радіо CBS з’явилося шоу «Еймос і Енді», що перевершило по популярності свого попередника, що й стало самим улюбленим ситкомом американців протягом півтора десятиліть.

Зі збільшенням популярності телебачення жанр sitcom знайшов своє друге життя. Після того, як в 1951 році на телеекрани вийшла комедія «I Love Lucy», назва «ситком» назавжди закріпилося за гумористичними телевізійними серіалами.

Отже, sitcom – це гумористичний телесеріал, який звичайно легко довідатися по ряду відмітних ознак. Самим помітним атрибутом ситкома є сміх за кадром. Уперше він з’явився в гумористичному серіалі «Я люблю Люсі» і з тих пор став дуже розповсюдженим атрибутом ситуаційної комедії. Проте, останнім часом сміх за кадром почав дратувати глядачів і його все частіше перестають вставляти в серіали.

Одна серія комедії ситуацій звичайно триває порядку 22 хвилин і переривається двома рекламними роликами по чотири хвилини кожний. Виконавці головних ролей як правило незмінні протягом усього телесеріалу, а в успішні серіали прийнято запрошувати на епізодичні ролі відомих зірок кіно. Головна увага в сюжеті подібних телесеріалів приділене комічній стороні повсякденних проблем і побутових ситуацій.

Будь-яка людина, що коли-небудь дивилася телевізор, хоча б один раз бачила sitcom і пам’ятає назву хоча б одного з них. «Дві з половиною людини», «Друзі», «Як я зустрів вашу маму», «Офіс», «Комп’ютерщики», «Теорія великого вибуху» і навіть мультфільм «Сімпсони» — усе це комедії ситуацій.

Про Панаму

ПанамаНайвищою точкою в Панамі є вулкан Бару, розташований на висоті близько 3474 метрів над рівнем моря. Чого тільки не зустрінеш на цьому невеликому куточку суходолу! І гори високі, які покриті сніжними шапками, і вологі теплі долини, де серед буйної тропічної зелені живе величезне число екзотичних птахів і тварин. І, звісно, чудові пляжі на затишних берегах південного теплого моря. А самою чудовою творчістю людських рук, якими славиться держава Панама, – популярний канал, що з’єднує 2 великих океани, Атлантичний і Тихий.

Клімат у країні вологий дуже, але різких перепадів температур цілий рік не спостерігається. Морські теплі хвилі, що облизують піщані білі пляжі. Так як Панама піддається постійному помітному впливу відразу двох океанів, то тут, як і в усьому тропічному регіоні, часто бувають зливи. А коли сонячні промені нагрівають усе повітря до Африканських температур майже, на вулиці перебувати так само комфортно через постійний морський свіжий вітер.

Місцеве населення собою представляє цікаву суміш національностей і рас. В особах панамців миготять риси й індіанців, корінних жителів Американського континенту, і африканців, і метисів, і навіть іспанців, що приплили на ці береги колись разом з Колумбом.

Столицею країни є місто Панама-Сіті. Історія міста цікава й примітна. Коли в цю історичну частину потрапляють, багато столичних гостей відчути можуть усю принадність стародавніх будинків. Вільні землі й скарби, розписані в міфах, служили завжди об’єктом інтересу й цікавості для аматорів подорожей і таємниць із усіх кінців світу. Багато хто з них, коли побувають на континенті й переконаються в тому, що не завжди міф відповідає дійсності, ставали розбійниками й піратами. Побродивши по місту, можна побачити іспанські спорудження й залишки кріпосних потужних кріплень, побудовані за давніх літ для захисту міста від потужних набігів бажаючих одержати легку здобич, яких у місцях цих було багато завжди. Обов’язково подивіться своїми очами цю дивну й дуже цікаву країну.